Як повернути товар у магазин і які умови потрібно виконати для цього?
Можливість повернення товару у магазин (або його обміну на аналогічний) існує протягом 14 днів з моменту покупки. Це стосується товарів належної якості, тобто тих, що не були використані та залишилися непошкодженими. Для здійснення повернення або обміну товару, потрібно врахувати такі умови: Товар не має бути включений до переліку товарів, які не підлягають обміну та поверненню. Товар повинен залишитися невикористаним та зберегтися у тому стані, в якому його придбали. Пройшло менше двох тижнів з моменту покупки товару. Є наявний касовий або товарний чек. Продавці, як правило, свідомі про ваше право на обмін і повернення товарів належної якості. Це право закріплено в статті 9 Закону України “Про захист прав споживачів”. Ваші вимоги розглядаються після пред’явлення розрахункового документа (чека). Для товарів із встановленим гарантійним строком важливий технічний паспорт або інший документ, що його замінює, із зазначенням дати продажу. Вимоги щодо технічно складних побутових товарів розглядаються після пред’явлення розрахункового документа та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, із позначкою про дату продажу. Під час продажу товару продавець має надати розрахунковий документ у встановленій формі, що підтверджує факт покупки з вказівкою дати продажу. У випадку втрати технічного паспорта або іншого документа, який його замінює, їх відновлення здійснюється відповідно до законодавства. Перед випадками, коли особа після купівлі товару вирішує, що зробила помилку у виборі і хоче повернути його у магазин, маючи на це законні підстави згідно із ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право обміняти товар відповідної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня покупки, якщо триваліший термін не визначений продавцем. Проте існує перелік товарів, які не можуть бути повернуті. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 №172 визначений перелік товарів відповідної якості, які не можуть бути обмінені (повернуті), а саме продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни. Крім того, перелік включає в себе також такі непродовольчі товари: фотоплівки, фотопластинки, фотографічний папір; корсетні товари; парфюмерно-косметичні вироби; пір’яно-пухові вироби; дитячі іграшки м’які; дитячі іграшки гумові надувні; зубні щітки; мундштуки; апарати для гоління; помазки для гоління; розчіски, гребінці та щітки масажні; сурдини (для духових музичних інструментів); скрипічні підборіддя; рукавички; тканини; тюлегардинні і мереживні полотна; килимові вироби метражні; білизна натільна; білизна постільна; панчішно-шкарпеткові вироби; товари в аерозольній упаковці; друковані видання; лінійний та листковий металопрокат, трубна продукція, пиломатеріали, погонажні (плінтус, наличник), плитні; матеріали (деревоволокнисті та деревостружкові плити, фанера) і скло, нарізані або розкроєні під розмір, визначений покупцем (замовником); аудіо-, відеокасети, диски для лазерних систем читання із записом; вироби з натурального та штучного волосся (перуки); товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування тощо); інструменти для манікюру, педикюру (ножиці, пилочки тощо); ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каменю, дорогоцінного каменю органогенного утворення та напівдорогоцінного каменю.
Наша юридична компанія «Правозахист» допоможе виконати перерахунок пенсій військовим з урахуванням всіх законодавчих вимог. Ми надаємо юридичні послуги високої якості, до яких входить консультування, збір необхідної документації, подання пакету документів у відповідні державні органи (Пенсійний Фонд України), інші види пенсійних послуг.
Незважаючи на існуючі недоліки, кваліфіковані спеціалісти нашої юридичної компанії «Правозахист» допомагають виконати перерахунок пенсій військовослужбовцям, дотримуючись спеціальної процедури.
Одним з основних документів, на підставі якого буде перераховуватись пенсія для військових пенсіонерів, виступає позовна заява про перерахунок, яка подається до Суду . Наш юрист надасть якісний супровід в судових позовах.
м. Хмельницький
Режим роботи:понеділок - п'ятниця з 9-00 до 18-00 субота - за домовленістю
Верховная Рада упростила порядок осуществления государственной регистрации прав собственности на недвижимость, построенную в сельской местности до 5 августа 1992 года: для таких объектов теперьдостаточно предоставить заявление и выписку из похозяйственной книги. Как сообщила Государственная регистрационная служба Украины (Укргосреестр) во вторник, соответствующий законопроект "О внесении изменений в ст. 19 закона Украины "О государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их обременений" относительно особенностей государственной регистрации прав собственности на объекты недвижимого имущества, завершенных до 5 августа 1992 года" (№ ) парламент принял 15 апреля. Согласно сообщению, выписку из похозяйственной книги по месту нахождения такой недвижимости будет предоставлять сельский голова или соответствующее архивное учреждение. "В таких случаях для проведения госрегистрации прав собственности технический паспорт не
предоставляется за исключением случаев, когда в выписке из похозяйственной книги отсутствуют данные относительно технической характеристики объекта недвижимости", — поясняют в Укргосреестре. Законопроект также предусматривает, что удостоверяющими право собственности на землю документами под построенную в сельской местности до 5 августа 1992 года недвижимость будут считаться решения сельсовета о передаче земельного участка в пользование или собственность, отмечается в сообщении. Согласно данным парламентского веб-сайта, законопроект № 2252 направлен на подпись президенту Украины 22 апреля.
19 квітня 2014 року набрав чинності Закон № 1170-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» (у новій редакції) та Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон), який розроблено Урядом.
Завдяки цьому Закону громадяни отримають право на:
доступ до протоколів сесії ради, а також висновків і рекомендацій постійної комісії ради, протоколів їх засідань, які оприлюднюються і надаються на запит;
до матеріалів генерального плану населеного пункту (що визначає питання розвитку, планування, забудови та іншого використання відповідної території);
безоплатне отримання статистичної інформації, навіть тієї, яка зібрана не за рахунок коштів Державного бюджету;
доступ до засідань Верховної Ради.
Закон зобов’язує органи міліції, прокуратури, Службу безпеки України, Вищу раду юстиції, Антимонопольний комітет України, Центральну виборчу комісію тощо оприлюднювати, а також надавати за запитами інформацію про свою діяльність і прийняті рішення.
Цим Законом серед іншого запроваджуються штрафи для посадових осіб за:
неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України “Про доступ до публічної інформації” та “Про засади запобігання і протидії корупції”;
обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом.
Крім того, Законом надається один
рік для перегляду органами влади документів з грифами “Для службового користування” з тим, щоб їх підтвердити або скасувати. В разі, якщо ці документи не були переглянуті за цей час, вони підлягають розкриттю та надаються на запит.
Враховуючи наведене Закон, яким встановлюється відповідальність посадових осіб за порушення законодавства України про доступ до публічної інформації та удосконалюється механізм практичної реалізації права на доступ до публічної інформації, має сприяти подальшій відкритості у діяльності державних органів.
Правительственным законопроектом ужесточаются санкции за ряд преступлений относительно избирательного процесса, а также устанавливается ответственность за подкуп избирателей
Кабмин зарегистрировал законопроект № о внесении изменений в Уголовный кодекс относительно усиления ответственности за нарушение избирательных прав граждан.
Проектом предлагается следующее:
1) ужесточить санкции ст. 157 УК.
В частности, предусмотрено следующее - ч.1: воспрепятствование осуществлению избирательного права или права участвовать в референдуме, работе избирательной комиссии или комиссии по референдуму или деятельности официального наблюдателя - ограничение или лишение свободы на срок до 3 лет.
Ч. 2: аналогичные деяния, указанные в ч.1, соединенные с применением насилия, уничтожением или повреждением имущества, угрозой применения насилия либо уничтожения или повреждения имущества, - ограничение свободы на срок от 2 до 5 лет или лишение свободы на тот же срок.
А вот за вмешательство должностного лица в осуществление полномочий избирательной комиссии или комиссии по референдуму грозит лишением свободы на срок от 5 до 10 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок от 2 до 3 лет. В то же время действующая редакция статьи предусматривает ряд альтернативных наказаний, в т.ч. штраф.
Кроме того, из ч.1 ст. 157 исключается слово «подкуп». Вместо этого, планируется изложить в другой редакции ст. 160 УК - теперь ею предусмотрена уголовная ответственность не за нарушение законодательства о референдуме, а за подкуп избирателя, участника референдума. Так, в случае принятия предложения или получение неправомерной выгоды за отказ от участия в голосовании, голосование на избирательном участке больше одного раза, голосование за определенного кандидата и др. независимо от фактического волеизъявления лица и результатов голосования - грозит наказание в виде штрафа от 100 до 300 НМДГ, или исправительных работ на срок до 2 лет, или ограничения свободы на тот же срок.
В свою очередь действия лица, предложившего награду за голос или т.п., наказываются строже - ограничением свободы на срок до 3 лет, или лишением свободы на тот же срок, с лишением права на занятие определенных должности на срок от 1 до 3 лет.
Осуществление предвыборной агитации путем предоставления предприятиям, учреждениям неправомерной выгоды или предоставления безвозмездно товаров (кроме товаров, содержащих визуальные изображения наименования, символики, флага политической партии, стоимость которых не превышает размера, установленного законодательством), работ, услуг - наказывается ограничением свободы на срок от 2 до 4 лет или лишением свободы на тот же срок с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок от 1 до 3 лет.
2) изложить в другой редакции ст. 158 УК - предоставление ложных сведений в орган ведения Госреестра избирателей или фальсификация избирательных документов, документов референдума, итогов голосования или сведений Государственного реестра избирателей.
Отметим, подделка, использование или хранение незаконно изготовленных или поддельных избирательных документов - наказываются лишением свободы на срок от 3 до 7 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок от 2 до 3 лет.
Похищение или сокрытие избирательного ящика с бюллетенями или протокола о подсчете голосов, незаконное уничтожение избирательной урны с бюллетенями, или подписания протокола о подсчете голосов до его заполнения, или включение в такой протокол заведомо недостоверных сведений, др. - наказывается лишением свободы на срок от 5 до 7 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок от 1 до 3 лет.
3) изложить в другой редакции ст. 158-1 УК, которой устанавливается ответственность незаконное использование избирательного бюллетеня, бюллетеня для голосования на референдуме, голосование избирателем, участником референдума более одного раза.
Так, предоставление или получение избирательного бюллетеня или бюллетеня для голосования на референдуме лицом, не имеющим права его предоставлять или получать, или похищение или сокрытие бюллетеня, или предоставление избирателю заполненного избирательного бюллетеня или бюллетеня для голосования более одного раза - наказывается штрафом от 100 до 300 НМДГ или исправительными работами на срок до 2 лет, или
ограничением свободы на срок до 3 лет .
4) ужесточить санкции ст. 159-1 УК, которой предусмотрена ответственность за нарушение порядка финансирования избирательной кампании кандидата, политической партии.
Проектом исключаются все альтернативные наказания, оставляя только ограничение или лишение свободы.
Кроме того, в понимании ст. 159-1 согласно проекту помощью в крупном размере, предоставленной партии или кандидату с нарушением законодательства, считается, сумма средств/ имущества в размере, превышающем 30 минимальных зарплат (сейчас - превышающем 400).
Законопроектом передбачено порядок переведення в житлові будинки садових і дачних будинків
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації у них місця проживання
Законопроектом (реєстр. №2336а) передбачається визначити порядок переведення у жилі будинки садових та дачних будинків, уточнити зміст поняття "місце проживання фізичної особи" та узгодити між собою положення Земельного кодексу щодо будівництва дачних будинків на землях рекреаційного призначення тощо.
Проектом, зокрема, передбачається доповнити Житловий кодекс статтею 8-1 "Переведення у жилі будинки садових і дачних будинків", згідно з якою, "громадяни відповідно до цього Кодексу та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, мають право на переведення дачних і садових будинків, які відповідають технічним і санітарним нормам,
у жилі будинки.
Переведення дачних і садових будинків у жилі будинки провадиться за зверненнями громадян відповідними органами місцевого самоврядування".
Документом також пропонується внести зміни до Цивільного кодексу і Закону "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого дозволить узгодити законодавчі поняття та процедури у житловому, цивільному законодавстві щодо житла та створить належні умови для реалізації громадянами права на вільний вибір місця проживання.
КСУ предоставил токование норм ГПК в аспекте того, подлежат ли отдельному апелляционному обжалованию решения суда первой инстанции, не указанные в ч.1 ст. 293 Кодекса
Сегодня, 24 апреля, Конституционный Суд Украины обнародовал принятое 22 апреля Решение по делу по конституционному обращению гражданина Рейниша Леонида Валерьевича относительно официального толкования положения п. 10 ч. 1 ст. 293 ГПК во взаимосвязи с положениями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституции Украины, ч. 2 ст. 293 ГПК.
Г-н Рейниш обратился в Суд с просьбой о толковании выше указанных норм в аспекте того, подлежат ли отдельному апелляционному обжалованию решения суда первой инстанции, не указанные в ч.1 ст. 293 Кодекса.
Необходимость в официальном толковании обосновывалась неоднозначным применением судами общей юрисдикции положения п. 10 ч.1 статьи 293 Кодекса. Из содержания предоставленных копий решений усматривается, что в одних случаях суды принимали к рассмотрению жалобы на определения суда первой инстанции об отказе во внесении исправлений в решение, а в других - отказывали в таком рассмотрении.
В ч. 1 ст. 293 Кодекса содержится перечень определений суда первой инстанции, которые могут быть обжалованы в апелляционном порядке отдельно от решения суда. Согласно ч. 2 ст. 293 Кодекса возражения на определения, которые не подлежат обжалованию отдельно от решения суда, включаются в апелляционную жалобу на решение суда.
Анализ этих статей предоставляет основания для вывода, что они устанавливают особенностиобжалования определений суда первой инстанции, а именно - вместе с решением суда или отдельно от него.
Согласно правовой позиции КСУ положения п. 8 ч. 3 ст.29 Конституции Украины относительно обеспечения апелляционного обжалования решения суда, кроме случаев, определенных законом, необходимо понимать так, что в гражданском процессе апелляционному обжалованию подлежат определения за исключением случаев, когда такое обжалование запрещено законом (Решение № 3-рп/2010, № 12-рп/2010, № 18-рп/2010); перечень определений суда первой инстанции, которые могут быть обжалованы в апелляционном порядке отдельно от решения суда , приведен в ст. 293 Кодекса, не является исчерпывающим.
Согласно п. 10 ч. 1 ст. 293 Кодекса отдельно от решения суда могут быть обжалованы в апелляционном порядке постановления суда первой инстанции о внесении исправлений в решение.
КСУ учитывает, что особенностью определений суда первой инстанции о внесении исправлений в решение или отказа во внесении исправлений является то, что суд может внести их в любое время, в том числе и после вступления решения в законную силу. В этих условиях такие решения суда первой инстанции фактически не могут быть обжалованы вместе с решением суда.
Кроме того, отсутствие возможности апелляционного обжалования определений суда первой инстанции об отказе во внесении исправлений в решение отдельно от решения суда в случае, если имеющиеся в тексте судебного решения неточности (арифметические ошибки или описки) касаются существенных обстоятельств, может осложнить или даже сделать
невозможным исполнения судебного решения.
Исходя из вышеизложенного, Конституционный Суд пришел к выводу, что в аспекте конституционного обращения положения п. 10 ч. 1 ст. 293 ГПК во взаимосвязи с положениями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституции Украины, ч. 2 ст. 293 ГПК необходимо понимать так, что апелляционному обжалованию отдельно от решения суда подлежат определения суда первой инстанции как о внесении исправлений в решение, так и об отказе во внесении исправлений в решение.
